небо — О кажущейся величине, отдаленности. Безбрежное, безграничное, бездонное, бесконечное, бескрайнее, беспредельное, высокое, глубокое, далекое, недостижимое, необъятное, неохватное, низкое, просторное. О цвете; о степени прозрачности, чистоты; о наличии или форме облаков. Аквамариновое, аспидное, аспидно-черное, багровое, багряное, бархатное, бархатно-черное, безоблачное, беспросветное, белёсое (белесое), белое, бесцветное, бирюзовое, бирюзово-серое, бледно-голубое, бледное, бледно-изумрудное, блеклое, бурое, ведренное, водянистое, выцветшее, голубовато-зеленое, голубое, грозовое, густое, густо-синее, дымное, дымчатое, желтое, затученное (разг.), зеленовато-матовое, зеленовато-синее, зеленое, золотистое, золотое, иссиня-светлое, клочковатое, красное, кристальное, лазоревое, лазурное, лиловое, лохматое, лучезарное (устар. поэт.), малооблачное, матово-белое, мглисто-багровое, мглистое, медовое, молочно-белое, молочно-голубое, молочное, мутное, мутно-перламутровое, нежно-голубое, непроглядное, непроницаемое, облачное, огненное, однотонное, оранжевое, ослепительное, палевое, пасмурное, пепельное, перламутровое (поэт.), плотное, прозрачное, прозрачно-темное, пурпурное, пылающее, радужное, размытое, разноцветное, расчищенное, розовое, румяное, сверкающее, светло-голубое, светлое, свинцовое, седое, серебристо-черное, серебряное, серое, сизое, сизо-черное, синевато-белое, сине-голубое, синее, сине-темное, сиреневое, смутное, стальное, темно-багряное, темное, темно-красное, туманное, тусклое, тяжелое, фиолетовое, хрустальное, чернильное, черное, черно-синее, чистое, янтарное, ярко-синее, ясное, ясно-золотое. О наличии или отсутствии солнца, луны, звезд; о небе во время полуночи, заката и т. п. Беззвездное, безлунное, бессолнечное, вечернее, голое, заревое, закатное, звездистое (устар.), звездное, ночное, полночное, полунощное (устар. поэт.), предзакатное, предрассветное, предутреннее, рассветное, утреннее. О действительной и кажущейся температуре, насыщенности влагой. Влажное, гнилое, горячее, знойное, мокрое, морозное, ослизлое, промозглое, раскаленное, северное, студеное, стылое, сухое, сырое, теплое, холодное. О впечатлении, психологическом восприятии. Безмятежное, безответное, безотрадное, безучастное, бессонное, бесстрастное, вечное, вольное, грозное, грустное, девственное, заплаканное, зловещее, иностранное, истомленное, кроткое, ласковое, милое, мирное, молчаливое, мрачное, нарядное, нежное, немое, неприветливое, неулыбчивое, печальное, праздничное, приветлвое, притихшее, пустынное, равнодушное, радостное, райское, родное, свободное, сердитое, скорбное, скучное, сонное, странное, сумрачное, таинственное, тихое, тоскливое, тревожное, угрюмое, улыбчивое, унылое, фронтовое, хмурое, чужое. Алюминиевое, влажно-бирюзовое, войлочное, вороное, всеобновляющее, вылинявшее, грифельное, грязное, детски-чистое, железное, жидкое, замерзшее, застиранное, знойно-эмалевое, измызганное, индиговое, кобальтовое, кубовое, лихое, мертвенно-свинцовое, мраморное, неверное, невесомое, нездоровое, нефритовое, обугленно-черное, озябшее, окоченевшее, оловянное, промытое, пустынное, серо-каменное, сиротское, слезливое, слезоточивое, сморщенное, траурное, усталое, черноземно-черное, шафранное, эмальное, яхонтовое.
Синонимы: небосвод, небосклон, твердь
Видео:Урок 1. ШЕСТЬ ГРУПП прилагательных || Прилагательные. ПадежиСкачать
Соседние слова
О кажущейся величине, отдаленности. Безбрежное, безграничное, бездонное, бесконечное , бескрайнее, беспредельное, высокое , глубокое , далекое, недостижимое, необъятное, неохватное, низкое, просторное. О цвете; о степени прозрачности, чистоты; о наличии или форме облаков. Аквамариновое, аспидное, аспидно- черное , багровое, багряное, бархатное, бархатно-черное, безоблачное, беспросветное, белёсое (белесое), белое , бесцветное, бирюзовое, бирюзово-серое, бледно-голубое, бледное, бледно-изумрудное, блеклое, бурое, ведренное, водянистое, выцветшее, голубовато-зеленое, голубое, грозовое, густое, густо-синее, дымное, дымчатое, желтое , затученное (разг.), зеленовато-матовое, зеленовато-синее, зеленое, золотистое, золотое , иссиня- светлое , клочковатое, красное , кристальное, лазоревое, лазурное, лиловое, лохматое, лучезарное (устар. поэт .), малооблачное, матово-белое, мглисто-багровое, мглистое, медовое, молочно-белое, молочно-голубое, молочное, мутное, мутно-перламутровое, нежно-голубое, непроглядное, непроницаемое, облачное, огненное, однотонное, оранжевое, ослепительное, палевое, пасмурное, пепельное, перламутровое (поэт.), плотное, прозрачное, прозрачно-темное, пурпурное, пылающее, радужное, размытое, разноцветное, расчищенное, розовое, румяное, сверкающее, светло-голубое, светлое, свинцовое, седое, серебристо-черное, серебряное, серое, сизое, сизо-черное, синевато-белое, сине-голубое, синее, сине-темное, сиреневое, смутное, стальное, темно-багряное, темное, темно-красное, туманное, тусклое, тяжелое, фиолетовое, хрустальное, чернильное, черное, черно-синее, чистое, янтарное, ярко-синее, ясное, ясно-золотое. О наличии или отсутствии солнца, луны, звезд; о небе во время полуночи, заката и т. п. Беззвездное, безлунное, бессолнечное, вечернее, голое, заревое, закатное, звездистое (устар.), звездное, ночное , полночное, полунощное (устар. поэт.), предзакатное, предрассветное, предутреннее, рассветное, утреннее. О действительной и кажущейся температуре, насыщенности влагой. Влажное, гнилое, горячее, знойное, мокрое, морозное, ослизлое, промозглое, раскаленное, северное , студеное, стылое, сухое, сырое, теплое, холодное. О впечатлении, психологическом восприятии. Безмятежное, безответное, безотрадное, безучастное, бессонное, бесстрастное, вечное, вольное, грозное, грустное, девственное, заплаканное, зловещее, иностранное, истомленное, кроткое, ласковое, милое, мирное, молчаливое, мрачное, нарядное, нежное, немое, неприветливое, неулыбчивое, печальное, праздничное, приветлвое, притихшее, пустынное, равнодушное, радостное, райское, родное, свободное, сердитое, скорбное, скучное, сонное, странное, сумрачное, таинственное, тихое, тоскливое, тревожное, угрюмое, улыбчивое, унылое, фронтовое, хмурое, чужое. Алюминиевое, влажно-бирюзовое, войлочное, вороное, всеобновляющее, вылинявшее, грифельное, грязное, детски-чистое, железное , жидкое, замерзшее, застиранное, знойно-эмалевое, измызганное, индиговое, кобальтовое, кубовое, лихое, мертвенно-свинцовое, мраморное, неверное, невесомое, нездоровое, нефритовое, обугленно-черное, озябшее, окоченевшее, оловянное, промытое, пустынное, серо-каменное, сиротское, слезливое, слезоточивое, сморщенное, траурное, усталое, черноземно-черное, шафранное, эмальное, яхонтовое.
Видео:Как сделать СУЩЕСТВИТЕЛЬНОЕ из прилагательного в немецком | Deutsch mit YehorСкачать
Каким может быть ночное небо прилагательные
НЕБО. О кажущейся величине, отдаленности. Безбрежное, безграничное, бездонное, бесконечное, бескрайнее, беспредельное, высокое, глубокое, далекое, недостижимое, необъятное, неохватное, низкое, просторное. О цвете; о степени прозрачности, чистоты; о наличии или форме облаков. Аквамариновое, аспидное, аспидно-черное, багровое, багряное, бархатное, бархатно-черное, безоблачное, беспросветное, белёсое (белесое), белое, бесцветное, бирюзовое, бирюзово-серое, бледно-голубое, бледное, бледно-изумрудное, блеклое, бурое, ведренное, водянистое, выцветшее, голубовато-зеленое, голубое, грозовое, густое, густо-синее, дымное, дымчатое, желтое, затученное (разг.), зеленовато-матовое, зеленовато-синее, зеленое, золотистое, золотое, иссиня-светлое, клочковатое, красное, кристальное, лазоревое, лазурное, лиловое, лохматое, лучезарное (устар. поэт.), малооблачное, матово-белое, мглисто-багровое, мглистое, медовое, молочно-белое, молочно-голубое, молочное, мутное, мутно-перламутровое, нежно-голубое, непроглядное, непроницаемое, облачное, огненное, однотонное, оранжевое, ослепительное, палевое, пасмурное, пепельное, перламутровое (поэт.), плотное, прозрачное, прозрачно-темное, пурпурное, пылающее, радужное, размытое, разноцветное, расчищенное, розовое, румяное, сверкающее, светло-голубое, светлое, свинцовое, седое, серебристо-черное, серебряное, серое, сизое, сизо-черное, синевато-белое, сине-голубое, синее, сине-темное, сиреневое, смутное, стальное, темно-багряное, темное, темно-красное, туманное, тусклое, тяжелое, фиолетовое, хрустальное, чернильное, черное, черно-синее, чистое, янтарное, ярко-синее, ясное, ясно-золотое. О наличии или отсутствии солнца, луны, звезд; о небе во время полуночи, заката и т. п. Беззвездное, безлунное, бессолнечное, вечернее, голое, заревое, закатное, звездистое (устар.), звездное, ночное, полночное, полунощное (устар. поэт.), предзакатное, предрассветное, предутреннее, рассветное, утреннее. О действительной и кажущейся температуре, насыщенности влагой. Влажное, гнилое, горячее, знойное, мокрое, морозное, ослизлое, промозглое, раскаленное, северное, студеное, стылое, сухое, сырое, теплое, холодное. О впечатлении, психологическом восприятии. Безмятежное, безответное, безотрадное, безучастное, бессонное, бесстрастное, вечное, вольное, грозное, грустное, девственное, заплаканное, зловещее, иностранное, истомленное, кроткое, ласковое, милое, мирное, молчаливое, мрачное, нарядное, нежное, немое, неприветливое, неулыбчивое, печальное, праздничное, приветлвое, притихшее, пустынное, равнодушное, радостное, райское, родное, свободное, сердитое, скорбное, скучное, сонное, странное, сумрачное, таинственное, тихое, тоскливое, тревожное, угрюмое, улыбчивое, унылое, фронтовое, хмурое, чужое. Алюминиевое, влажно-бирюзовое, войлочное, вороное, всеобновляющее, вылинявшее, грифельное, грязное, детски-чистое, железное, жидкое, замерзшее, застиранное, знойно-эмалевое, измызганное, индиговое, кобальтовое, кубовое, лихое, мертвенно-свинцовое, мраморное, неверное, невесомое, нездоровое, нефритовое, обугленно-черное, озябшее, окоченевшее, оловянное, промытое, пустынное, серо-каменное, сиротское, слезливое, слезоточивое, сморщенное, траурное, усталое, черноземно-черное, шафранное, эмальное, яхонтовое.
Смотреть больше слов в « Словаре эпитетов »
Смотреть что такое НЕБО в других словарях:
небо ср. 1) а) Видимое над поверхностью земли воздушное пространство в форме свода, купола; небосвод. б) Окружающее Землю сферическое пространство, место кажущегося расположения светил. 2) Пространство или — по религиозным представлениям — место пребывания Бога. 3) устар. Провидение, божественные силы.<br><br><br>. смотреть
нёбо ср. Верхняя часть полости рта у человека и позвоночных животных, имеющая сводчатую форму.
небо с.sky; (небеса) heaven ♢ под открытым небом — in the open (air), under the open sky быть на седьмом небе разг. — be in the seventh heaven между н. смотреть
нёбо с. анат.palate твёрдое нёбо — hard palate мягкое нёбо — soft palate
небо См. бог звезд с неба не хватать, земля и небо, как с неба свалиться, как солнце на небе, попасть пальцем в небо. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений.- под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари,1999. небо небосвод, небосклон, твердь; бог; арша, высота поднебесная, сварог, поднебесье, юпитер, уран, небесная высь, небесная лазурь, свод небес, провидение, надзвездные сферы, небесный купол, небесная твердь, высь, небеса, эмпирей Словарь русских синонимов. небо небеса, небосвод, небосклон; свод небес, небесная лазурь, небесный купол (трад.-поэт.); небесная твердь (устар. высок); надзвёздные сферы (шутл. и ирон.); эмпирей (устар. книжн. или шутл.) см. также поднебесье Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. — М.: Русский язык.З. Е. Александрова.2011. небо сущ. • небосвод • небосклон • небеса • небесная твердь • свод небес Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 — Информатик.2012. небо сущ., кол-во синонимов: 24 • арша (1) • высота поднебесная (8) • высь (9) • надзвездные сферы (6) • небеса (10) • небесная высь (9) • небесная лазурь (7) • небесная твердь (7) • небесный купол (8) • небесный свод (2) • небосвод (10) • небосклон (12) • небушко (1) • нёбо (1) • поднебесье (12) • провидение (21) • сва (1) • сварог (4) • свод небес (8) • твердь (8) • уран (9) • цянь (1) • эмпирей (6) • юпитер (8) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: арша, высота поднебесная, высь, надзвездные сферы, небеса, небесная высь, небесная лазурь, небесная твердь, небесный купол, небосвод, небосклон, небушко, нёбо, поднебесье, провидение, сварог, свод небес, уран, цянь, эмпирей, юпитер, небо Антонимы: земля. смотреть
Нёбо (Palatum) — перегородка, отделяющая носовую полость от ротовой, а в некоторых случаях также верхнюю часть глотки от нижней. Развитое Н. мы встречаем лишь у высших позвоночных, начиная с черепах и крокодилов; у крокодилов и млекопитающих различают <i>твердое </i>или костяное H. (Palatum durum s. osseum) и <i>мягкое Н.</i> или <i>нёбную занавеску</i> (Palatum molle). Первое образовано челюстными и нёбными костями, с прикрывающей их слизистой оболочкой носовой и ротовой полости, второе, служащее для отгораживания верхней части глотки от нижней, представляет складку слизистой оболочки, заключающую в себе мускулы и свешивающуюся на заднем краю твердого Н. У человека основу твердого Н. составляют нёбные отростки верхнечелюстных костей и горизонтальные части нёбных. На верхней стороне нёбных отростков верхнечелюстных костей лежит по отверстию, ведущему в направленный вниз и внутрь канал (<i>носонёбный канал</i> — Canalis nasopalatinus); оба канала сливаются обыкновенно в один, который и открывается в ротовую полость позади резцов <i>резцовым </i>или <i>передним нёбным отверстием</i> (Foramen incisivum s. palatinum anterius). <i>Задними нёбными отверстиями</i> (Foramina p alatina posteriora) называются три отверстия каждой нёбной кости, которыми оканчивается крылонёбный канал (Canalis pterygopalatinus, см. Череп). Мягкое Н. (см.) направлено косвенно вниз и назад и переходит с каждой стороны в две складки — <i>нёбные дуги</i>, <i> переднюю </i>и <i>заднюю</i> (Arcus palatini anterior et posterior), между которыми лежат миндалевидные железы. Средняя часть мягкого Н. выдается книзу в виде так называемого <i>язычка</i> (Uvula), делящего мягкое Н. на две половины, оканчивающиеся книзу дугообразным краем. <i> Н. Кн. </i><br><br><br>. смотреть
НЕБОв мифологии важнейшая часть космоса. Н. — это прежде всего абсолютное воплощение верха, члена одной из основных семантических оппозиций (см. Верх и. смотреть
(аж (і)) не́бу (рідко не́бові) (бу́де (ста́не)) жа́рко. Уживається для вираження найвищого ступеня інтенсивності якоїсь дії, діяльності; активніше, енергійніше і т. ін. вже не може бути. Знов пост (охорона) біжить, клене, аж небу жарко (І. Франко); Пили — аж небові жарко! (Панас Мирний); Захар же, навпаки, зрадів: оце школярка! Якщо і подруги такі, то буде й небу жарко (П. Дорошко); — Бігли, мабуть, так, що небу жарко стало! (О. Довженко). ви́сі́ти (повиса́ти) / пови́снути в пові́трі (між не́бом і земле́ю). 1. тільки недок. Перебувати у невизначеному, непевному становищі. Але ж він (твір), певне, вийде в світ, бо хоч Ваш видавець і висить в повітрі, та не буде ж він вічно висіти, бо його банкір мусить же об’явитись (Леся Українка); Минув ще один місяць, а я все ще вишу між небом і землею. І туди мене тягне, і тут порвати не сила (Ірина Вільде). 2. Залишатися без підтримки, не зустрічати відповіді, співчуття. За літо в боях корпуси його (Врангеля) було знекровлено.. І зараз оця задніпровська операція, що вона йому принесе? З останніх сил простягає руку на Захід, чи зустріне вона там дружній потиск, чи так і повисне в повітрі? (О. Гончар). 3. Залишатися нерозв’язаним, нез’ясованим, нездійсненим. — Хто повинен заохочувати проектувальників? Проектний інститут? У нього немає коштів на цю статтю витрат. Замовник? Він не має законних підстав. От і висять ці питання в повітрі дістава́ти / діста́ти зо́рі (зірки́) (з не́ба). Робити щось незвичайне, надприродне, нездійсненне. Секретар райкому не надлюдина, не той, хто зірки з неба дістає, але він повинен .. бути найпершим серед перших (Ю. Збанацький). дістава́ти / діста́ти мі́сяць з не́ба. “Дістати місяць з неба” — цей вислів був синонімом абсолютно нездійсненного бажання (З журналу). душа́ виліта́є (відліта́є, тіка́є і т. ін.) / ви́летіла (відлеті́ла, втекла́ і т. ін.) з ті́ла чия і без додатка. Хто-небудь помирає, гине. Вслід (Низ) .. стрілу пускає І просто Тагові в висок; Душа із тіла вилітає, На жовтий пада труп пісок (І. Котляревський); Всяк думав, що зробила ця безздоровна .. дівчина людям, що вони збираються її катувати, її, котрій не достає злегка похлинутися. щоб душа вилетіла з тіла (Панас Мирний). душа́ ма́ло не втекла́ з ті́ла. Правда, дав (Маланці) панич Льольо два злоти, та один бабі Мар’яні оддала, бо як схопила колька, то мало душа не втекла з тіла (М. Коцюбинський). до́бра душа́ відлеті́ла в не́бо. Почувши близьку смерть, (Балабан) тихо промовив: — Здається мені, пани-браття, помираю славною смертю .. Відлетіла в небо добра Балабанова душа (О. Довженко). душа́ поки́нула кого. Увійшов Дорофтей і став коло порога.— Що, покинула душа вашого Микиту живи́м до Бо́га (на не́бо) лі́зти / полі́зти. 1. Часто згадувати Бога (і навіть прикриваючи так свої недобрі наміри або вчинки). Агресор, їй-бо,— чистої води християнська душа. Живим до Бога лізе та все клятви дає (О. Ковінька). 2. Дуже погано себе почувати, страждаючи від болю, втрачаючи будь-яке терпіння; ледве витримувати, ледь не вмирати. — Ніколи в мене не боліли зуби, а тут на тобі..— Зробіть щось,— прошу (лікаря), — а то живим на небо полізу (Ф. Маківчук). зіро́к з не́ба не хапа́ти (не зніма́ти, не здійма́ти і т. ін.). Не відзначатися особливими здібностями, розумом і т. ін. Вона беззастережно заступалася за Копистку: зірок з неба Хома Микитович не хапає, але в колгоспі немає чогось такого, щоб бити на сполох, скликати збори (Я. Гримайло); — Чого ти вічно ниєш? І те тобі не подобається в лабораторіях, і брудно тут, і зірок тобі з неба не дають хапати (Ю. Шовкопляс); — Ну що ж, Шура. Та вона ж нічого дівчина. Зірок з неба не знімає, це правда. але й не ледача (С. Добровольський); Галя була дівчиною з характером, роботящою, старанною, до педантизму акуратною, але в школі зірок з неба не здіймала (В. Козаченко). зір з не́ба не хвата́ти. — Схаменіться, добрі ж люди! Таких грамотіїв у нас нема! Всіх перебрати можна. Де ви бачили? Ніхто не хвата зір з неба. Всі ми буденні, звичайні люди (К. Гордієнко). іти́ / піти́ на не́бо. Умирати. (Семпроній:) Про віру я перечитись не буду, але ж гадаю, що не всі готові на небо йти. (Леся Українка). лі́зти до не́ба. Звертатися з проханням до Бога; молитися. В нудьзі притьмом не лізь до неба! Людей питай, свій розум май! (П. Гулак-Артемовський); До неба ліземо в задумі (М. Хвильовий). ма́нна з не́ба (з небе́с) па́дає, перев. з запереч., жарт. Що-небудь дістається дуже легко, без особливих зусиль. — Ви повинні нам допомагати: тепер манна з неба не падає (Є. Куртяк). не па́дає з небе́с соло́дка ма́нна. Не падала з небес солодка манна.— Я подолав десятки тисяч миль в розбурханих морях і океанах (Д. Луценко). ма́нна небе́сна (з не́ба, з небе́с), жарт. Те, що легко дістається; щось бажане, приємне і т. ін. — Не дивуйтеся, що вони вам так дякують. Ваше щире подаяння для них як манна небесна (В. Канівець); Успіхи передовиків — не манна небесна, вони з надхмарних висот не падають (З газети); — А поки що, дорогі брати й сестри, не сидіть склавши руки, не очікуйте манни з неба (Д. Бедзик); — То ви .. розбагатіти надумали. Чекаєте манни з неба? — поспитав оторопілий Тиміш Пірнач. — Ждете, коли звалиться просто на голову (Є. Гуцало); Манни з небес не буде, багатство товарів треба створювати самим (З газети). на сьо́мому не́бі, перев. зі сл. бу́ти, відчува́ти себе́ і т. ін. Дуже задоволений, радісний, безмежно щасливий; у стані небувалого піднесення. Олег уже двічі балотувався в депутати і завжди обирався одноголосно. Никодим Динька (батько) був на сьомому небі (М. Зарудний); Коли Маркевич заграв з скрипачем Стером концерт Ліпінського, Тарас відчув себе на сьомому небі (О. Іваненко); По всьому видно було, що він зараз перебував на сьомому небі. Аж вилиці на змарнілому, обтягнутому шкірою обличчі заясніли (В. Речмедін). не́бо в кліти́нку кому, ірон. Хто-небудь перебуває в ув’язненні, в тюрмі. Дуже нині кусається дармовиця, довго буде небо тобі в клітинку (В. Дрозд). не́бо копти́ти, зневажл. Жити без певної мети, без користі для людей, для суспільства. Без діла жить — тільки небо коптить (Укр.. присл..); — Князь Куракін, думаєте, чого кулю собі в лоб пустив. вийшов порох увесь, чого йому було небо коптити?! (А. Головко); — Для чого ти сам небо коптиш? — О, це питання складне, над ним я саме роздумую в ці дні (О. Гончар). не ма́ти коли́ (й) уго́ру (на не́бо, на сте́лю і т. ін.) гля́нути. Бути дуже зайнятим, заклопотаним. — Я так і казав, що не там нечисту руку шукають,— знову обізвався тато якимось провинним, вибачливим голосом.— Та вони: “Ми не маємо коли й на стелю глянути, зовсім запарилися з тим комплексом, он просимо студентів на поміч” (З газети). па́дати / впа́сти з не́ба, перев. із запереч. Діставатися кому-небудь дуже легко, без зусиль, труднощів і т. ін. Нове не падає з неба в готовому вигляді. Воно завойовує свої права поступово (Л. Дмитерко); Наші перемоги не падали нам з неба, а здобувалися у важкій боротьбі з ворожим оточенням (В. Козаченко); У нас поки що так: хто робить, той і має. З неба не падає нікому (В. Дрозд). під го́лим не́бом. Не в приміщенні, надворі, без усякої покрівлі. Посеред табору в одній хвилі виставлено шатри для старшин,— решта війська мала ночувати під голим небом (І. Франко); // Без житла. Родина Зайченків, втративши через німців житло й опинившися цілою великою громадою під голим небом, сподівалася дістати дозвіл правління на хату (Ю. Яновський). попа́сти па́льцем у не́бо, жарт. Сказати або зробити що-небудь невлад, недоречно, помилитися у поясненні або визначенні чогось. (Любов:) От уже попали, вибачайте, пальцем в небо (Леся Українка); (Усі:) Ха-ха-ха! Попав (Гнат) пальцем в небо! Тю! (М. Старицький); Як дійшла (Катря) до того, що Дорошенко про заробітчан казав, крекнув (Коваль) і перепинив мову. — Еге ж, якраз попав пальцем у небо! — аж сплюнув Юхим (А. Головко). прихили́ти не́ба (со́нце, світ і т. ін.) для кого, кому, зі сл. ра́дий, зда́тний і т. ін. Зробити для когось усе, навіть неможливе. Гірко було Маланці. От, зростила дитину, берегла, доглядала, рада була неба їй прихилити та зорями вкрити, а тепер оддай між люди на поневіряння (М. Коцюбинський); (Косяк:) Оленько, кохана моя. Та я радий для тебе сонце прихилити (М. Зарудний); Шаблистий розмахував не руками, а голоблями — здатними, здається, прихилити весь світ для Павла Жабокрика (Є. Гуцало). про́сто не́ба (на землі́). Не в приміщенні, надворі, без усякої покрівлі. — Сідай, чоловіче, коло багаття та грійся, коли хочеш. Ми й самі думаємо ночувати отутечки просто неба на землі (І. Нечуй-Левицький); На галяві лежу я просто неба В кущах зіноваті, в щасливій тишині Шляхетних зел (М. Орест); Один з таких музеїв просто неба знаходиться в Денвері, штат Колорадо (З журналу). про́сто го́лого не́ба. Мітинг відбувався у заводському дворищі, просто голого неба (Ю. Смолич). ски́нути з не́ба (з небе́с) на зе́млю кого. Допомогти комусь звільнитися від ілюзій, тверезо сприйняти навколишню дійсність. Відповів (гуцул) таке, що зразу скинуло мене з .. небес на землю (Г. Хоткевич). хай (неха́й) хоч грім з не́ба. За будь-яких обставин; обов’язково, неодмінно. — Сподіваюсь, до ранку .. прапор буде піднято на валу! — Піднімемо, .. хай хоч грім з неба, а вал буде наш! (О. Гончар). хай (хоч) камі́ння з не́ба (па́дає). За будь-яких умов, обставин, незважаючи ні на що. Макар Онисимович (Посмітний) спокійно сказав: — Хай каміння з неба падає, а в колгоспі врожай буде! (Остап Вишня); На неділю, хоч каміння з неба, а хлопці його мусять бути в Гуляйполі (О. Гончар). як зіро́к на не́бі. Дуже багато, велика кількість. — В мене буде дівчат, як зірок на небі; в мене буде хлопців, як макового цвіту на городі (І. Нечуй-Левицький). як мі́сяць у не́бі, зі сл. оди́н. Уживається для підсилення зазначеного слова; зовсім один, самітний. — Ми — це я, один, як місяць у небі (М. Стельмах). як (мов, на́че і т. ін.) грім з (се́ред) я́сно́го ( рідко чи́стого) не́ба. 1. з дієсл. Несподівано, раптово, зненацька і т. ін. Однак новина впала, як грім з ясного неба (М. Коцюбинський); Спомин про обіцяну телицю того вечора вдарив, як грім із ясного неба (Є. Гуцало); Замфіра, наче грім з ясного неба, вразила ця звістка (М. Коцюбинський); — Ми, тату, .. летимо.— Було це як грім серед ясного неба. Проте батько й виду не показав (О. Гончар); — Мов грім серед ясного неба, шмагонули наш слух його слова (Ю. Збанацький); Фарбувальники не люблять критики! Ці слова .. прозвучали, мов грім серед чистого неба (М. Томчаній). як грім з не́ба. — Жили ми з одинокою матір’ю, і ось на саму кутю, як грім з неба,— прийшли (поліцаї) (Ю. Збанацький). гро́мом із (се́ред) я́сно́го не́ба. А якщо для Докії почуте прозвучить громом із ясного неба? (Ю. Збанацький); Розкриття тієї змови було .. громом серед ясного неб як (мов, на́че і т. ін.) грім з (я́сно́го) не́ба впав (уда́рив) над ким—чим і без додатка. Щось несподівано, раптово прозвучало, пролунало, трапилось і т. ін. Що ти говориш, любко моя мила? Се наче грім з ясного неба впав! Чи я тебе не щиро покохав? (Леся Українка); — Пробачте, — наче грім з ясного неба ударив над Павловою головою: нечутно по килимі підійшла Людмила. — Я вас заставила ждати (А. Головко). як (мов, на́че і т. ін.) ма́нни небе́сної (з не́ба, з небе́с), зі сл. чека́ти, жда́ти і под. Дуже сильно, з нетерпінням, з надією і т. ін. Літа чекав, як манни небесної: дома хоч хліба та риби можна було досхочу наїстися (В. Канівець); Він сік нас по литках пугою, коли заставав у колгоспному горосі, а часи переживалися голодні, і ми чекали того гороху, як манни небесної (В. Дрозд); На дні (моря) завжди є живі істоти, які живляться органічними залишками, чекають їх, як “манни небесної”, і розкошують там, де її випадає більше (Наука і культура..). на́че ма́нни. Бравого молодика Жадає (дівчина), наче манни (О. Мисик). (як (мов, ні́би і т. ін.)) з не́ба впа́сти (звали́тися). 1. Несподівано, зненацька з’явитися. Кортить Зеневі глянути, який то улов у того хлопчини. І, мабуть, глянув би, та ніби з неба впали два жандарми (Є. Куртяк); (Любов:) Звідки се ви, Сергію Петровичу, наче з неба впали! (Леся Українка); — Звідки ви? Неначе з неба впали. От не сподівався! — здивувався суддя, важко підводячись з місця (М. Старицький). 2. Не усвідомлювати того, що зрозуміле для всіх. (Горлов:) Ти що, з неба впав? Командир танкового корпусу хто у нас? Балда, дурень. Тому його й побили (О. Корнійчук). (як (мов, на́чеб і т. ін.)) з мі́сяця впа́сти (звали́тися). — Та він що, з місяця впав? Інші поміщики, навпаки, тікають тепер із своїх маєтків, шкуру свою рятуючи. А він сам на рожен лізе (А. Головко); — Були й золоті цяцьки,— лукаво грає бровами і віями жінка. — Ти бачиш! І що ви з ними зробили? — переходить на півшепіт лісник. Олена так глянула на як (мов, ні́би і т. ін.) не́бо від землі́. 1. зі сл. дале́кий, відда́лений і под. Дуже. Цілі цих партій далекі, як небо від землі (З газети). 2. Дуже велика різниця; цілковита протилежність. — Та куди ж нам до вас рівнятися? Як небо від землі (Г. Квітка-Основ’яненко). як (мов, ні́би і т. ін.) сніг (дощ) на го́лову (з я́сно́го не́ба), зі сл. па́дати, упа́сти і под. Зовсім несподівано; раптово. На світ неждано-негадано, як сніг на голову, упала біда (М. Чабанівський); Татари рухаються завжди в цілковитій таємничості, падають, як сніг на голову, вриваються, мов летючий вітер (П. Загребельний); Докійка здивовано глянула на подругу.— Що ти! Нащо таке кажеш? — Чую, сестро, що впаде на мене лихо, як сніг на голову… несподівано (М. Лазорський); Неждано-негадано, мов сніг на начальникову голову, звалилась ревізія (Ю. Збанацький). смотреть
НЕ́БО, а, с.1. Видимий над поверхнею землі повітряний простір у формі купола.Уже зірниця На небі ясно зайнялась (Т. Шевченко);Високо-високо на темному . смотреть
💥 Видео
Склонение прилагательных во множественном числе || Прилагательные. ПадежиСкачать
Полиглот английский: прилагательные, степени сравнения, важные исключения в английском языкеСкачать
Морфологический разбор прилагательного. Как выполнить морфологический разбор ?Скачать
Степени сравнения ПРИЛАГАТЕЛЬНЫХ || Степени сравненияСкачать
Парадоксы темного и светлого небаСкачать
Когда прилагательное является сказуемым? Сказуемое выраженное прилагательнымСкачать
Изменение имён прилагательных по падежам | Русский язык 4 класс #3 | ИнфоурокСкачать
Синтаксический разбор предложения. Как выполнить синтаксический разбор по членам предложения?Скачать
Главный враг вашего Знака || АстрологияСкачать
Что светится на ночном небе? Какого оно цвета? feat УЛИЦА ШКЛОВСКОГОСкачать
Склонение прилагательных в немецком языке: лучшее объяснение темыСкачать
Решаем вместе 15 задание ЕГЭ (Н и НН в словах разных частей речи)Скачать
Что заставляет атмосферу светиться?Скачать
Как найти планеты на небе города?Скачать
Что за странное явление в небе? Что происходит с нашей планетой? Существует ли Нибиру? ВСЕ ВЕРСИИСкачать
Гениальное сочетание! Будем так носить весной. Яркий оранжевый и небесный голубой!Скачать
Сын написал сочинение на 5/5Скачать
Русский язык. 4 класс. Имя прилагательное. Роль имен прилагательных в речи /16.11.2020/Скачать
